Menu

Трудові відносини в будівництві.

З огляду на те, що будівельна сфера одна з найважливіших галузей
народного господарства, адже будівництво, як ніяка інша галузь економіки,
створює велику кількість робочих місць, вдосконалення правового регулювання
відносин з приводу праці, а саме трудових відносин, у будівельній сфері
набуває вагомого значення. Тим більше важливою є реалізація такого завдання
зважаючи на те, що розвиток будівельної галузі не тільки неминуче викликає
економічний ріст у країні, але і піднімає проблему створення необхідних умов
для розв’язання багатьох соціальних проблем та конфліктів. Адже, реальна
модель трудових відносин в будівельному секторі являє собою набір відхилень
як від наявних в ринкових фірмах систем норм, так і від домінуючих раніше
нормативних положень соціалістичної економіки. Має місце системна криза в
трудових відносинах: панування неформальних відносин, зниження
продуктивності праці, заробітна плата не виконує відтворювальної,
стимулюючої та регулюючої функцій, низький рівень мотиваційних намірів,
неефективність регулювання відносин у сфері праці. 
Це підтверджує і аналіз стану трудових відносин на підприємствах
будівельної галузі, який показує, що основними дестабілізуючими чинниками у
трудових колективах галузі будівництва були і залишаються: несвоєчасна
виплата поточної заробітної плати, заборгованість із заробітної плати,
використання «нелегальної» найманої праці. Негативно впливає на стан
трудових відносин в трудових колективах галузі застосування практики
вимушеної неповної зайнятості працюючих у зв’язку із скороченням обсягів
будівельних робіт, зменшенням чи припиненням фінансування розпочатих
проектів (замовлень), відсутністю нових замовлень.
Для найманого працівника працювати неофіційно, без оформлення
належним чином своїх трудових відносин з роботодавцем, а свій заробіток
отримувати «в конверті» – ризикована ситуація, адже в разі не оформлення
відносин з наймачем він є незахищеним законом.
Працевлаштований працівник має право на усі гарантії, які передбачені
Кодексом законів про працю України. Погоджуючись працювати
неоформленими, працівники до кінця не усвідомлюють, що вони залишаються
соціально незахищеними і втрачають право на соціальне страхування, оскільки
з їхньої зарплати не сплачуються страхові внески. У випадку хвороби такі
працівники не мають права на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності. Також слід зазначити, що неоформленим працівникам
робота не зараховується в стаж для отримання пенсії, вони позбавляються
права на пільгову пенсію, на щорічну оплачувану відпустку та додаткову
відпустку для працівників зі шкідливими та небезпечними умовами праці.
Окрім цього, роботодавець може у будь-який момент безпідставно
звільнити працівника або не розрахуватися з ним. Більше того, у випадку
травмування або смерті працівника, потерпілий, чи його сім’я, залишаються
наодинці із усіма проблемами. Тобто, відповідно до чинного законодавства,
вони не мають права на виплати з фонду соціального страхування, а також на
решту соціальних гарантій, які пов’язані з отриманням травми на виробництві.

Головний державний інспектор Управління
Держпраці у Полтавській області
Л.Тіхонова